Людство навчилося застосовувати багато хімічних сполук з користю для себе. Навіть такі агресивні речовини як кислоти, луги є корисними, якщо їх правильно використовувати. Це твердження можна застосувати і кальцинованій соді, яка є хімічно активною, але дуже корисною і застосовується повсюдно.
Що таке кальцинована сода?
Сода – знайома речовина, яка часто використовують у побуті. Вона присутня в кожному будинку, але ми зазвичай користуємося харчовою содою. Поряд з нею розрізняють ще кілька видів цієї хімічної сполуки, таких як кальцинована і каустична сода. Якщо карбонат натрію (каустичну соду) застосовують частіше в різних сферах народного господарства через її сильною лужної реакції, то кальцинована сода застосовується і в домашніх умовах. Ще наші мами і бабусі користувалися нею для прання білизни та видалення застарілих і стійких забруднень.
Кальцинована сода, що це таке? Карбонат натрію або кальцинована сода – це натрієва сіль вугільної кислоти, має хімічну формулу Na2CO3. Вона являє собою речовину у вигляді великих або дрібних кристалів білого кольору. Кальцинована сода швидко поглинає вологу з навколишнього середовища, тому не рекомендується зберігати її у відкритих ємностях або в приміщеннях з підвищеною вологістю.
Кальцинована сода зустрічається в природі у великих кількостях, часто в підземних пластах у вигляді ґрунтових розсолів або мінералів в морях і озерах. Існують різні способи отримання кальцинованої соди з хімічних сполук.
Чим відрізняється від харчової соди
Кальцинована сода відрізняється від звичної харчової. Головною її відмінністю є те, що кальцинована сода має більш сильну лужну реакцію – рн 11. На відміну від неї харчова сода є слабкою і має рн близько 8. Відрізняються вони і на вигляд – кальцинована більш рихла.
Зважаючи на те, що кальцинована сода більш сильна, вона частіше застосовується для очищення різних стійких забруднень. Слід пам’ятати, що вона не така безпечна, як харчова. І хоча не впливає на навколишнє середовище так агресивно, як каустична, працюючи з карбонатом натрію, потрібно дотримуватися певних правил, які забезпечать безпеку для шкіри, органів дихання та зору. Крім того, кальциновану соду заборонено приймати у їжу і використовувати в процесі її приготування, тому не рекомендується зберігати разом з продуктами харчування.
Властивості і склад кальцинованої соди
Кальцинована сода – речовина, що має кристалічну структуру, зазвичай безбарвна або білого кольору. Розчини кальцинованої соди мають сильну лужну реакцію. Речовина є пожежо – і вибухобезпечною, однак по дії на людину її можна віднести до 3 класу небезпеки.
Так як така сода хімічно активна, при роботі з нею потрібно дотримуватись заходів безпеки. При попаданні на слизові, вона призводить до подразнення тканин, а також здатна викликати опік. Якщо вона потрапила в очі або на шкіру людини необхідно уражену ділянку ретельно промити. Кальцинована сода дуже добре поглинає вологу, а з’єднуючись з водою, створює розчин, який є більш агресивним. Тому робота з нею у приміщеннях з підвищеною вологістю має більший ризик.
Яку соду ефективніше застосовувати у картоплярстві ?
Унікальна властивість соди у її ефективній протидії фітофторозу та іншим грибковим захворюванням рослин, тварин, людей. Якщо вести мову про рослину картоплі, то відомо, що через фотосинтез, завдяки енергії Сонця, листя споживає вуглекислий газ і перетворює її у вуглеводні та крохмаль, які перенаправляються у картоплини (підземні столони-стебла). Відповідно, потрібно створити умови для формування потужної листової і стеблової маси під час вегетації та забезпечити захист листя і стебел від шкідників та хвороб до повного визрівання врожаю. Закислені рослини, грунти – це середовище для розвитку грибкових хвороб. Лужне середовище захищає рослини від зараження грибками (фітофторою). Сода – це лужність.
А тепер увага!!!
При застосуванні харчової соди NaHCO3 для оброблення листя картоплі, контактуючи з зовнішнім середовищем (Сонце, повітря, волога) вона дуже швидко розщеплюється на водень і вуглекислий газ, які вивітрюються і дія її є не довгою на відміну від кальцинованої соди Na2CO3, яка розщеплюється на натрій і вуглекислий газ. Відповідно іони натрію залишаючись на листі та стеблах, забезпечують тривалий захист рослин від захворювання грибковими хворобами.
Дозування для профілактичного обробітку: 100 г кальцинованої соди на 10 л води. При масовому ураженні фітофторою – 150 г. Сода сушить листя у вологі серпневі росянисті ночі та під час туманів. Періодичність обробітку – від початку цвітіння і до засихання бадилля кожних 10 днів та після дощу. Помідори обробляються у таких же пропорціях. Навіть коли розчин кальцинованої соди змиє дощем у грунт, це лише покращить ситуацію з якістю картоплин, у яких буде мінімізовано зараження різними хворобами, гнилями і спори фітофтори зі стебел та листя не пошкодять врожай.
Я особисто практикую застосування кальцинованої соди проти фітофтори разом з препаратами від колорадських жуків, хоча є застереження від хіміка Шаварчука Володимира Григоровича, що яди при контакті з содою нейтралізуються.
Під час цвітіння кальциновану соду також можна застосовувати з фосфорними добривами (суперфосфатом), для того, щоб змусити активніше рослину спрямовувати пластичні речовини (крохмаль, вуглеводні) в картоплини. Змішування соди та суперфосфату викликає реакцію (гашення соди) через те, що у суперфосфаті є фосфорна кислота. Доза: кальцинованої соди – 100 г/10л. води; суперфосфату – 150 г. Але коли будуть виявлені перші ознаки грибкових захворювань на листі та стеблах – обробіток здійснювати виключно кальцинованою содою. Замість кальцинованої соди, може застосовуватися і гашене вапно, лужна реакція якого забезпечує захист рослин від грибкових захворювань, але є одна проблема – вапно має властивість осідати і забивати дрібні канали у розбризгувачів, на відміну від соди.
Для уникнення зараження картоплин хворобами, рекомендується скошувати бадилля і прибирати його з ділянки завчасно, коли воно ще у процесі росту і вже з’явилися перші ознаки хвороби. При цьому втрачається значна частина врожаю, бо саме у період від цвітіння і до відмирання бадилля формується врожай. Завдяки кальцинованій соді, листя і стебла залишатимуться без спорів грибків і тому завчасне скошування бадилля здійснювати не потрібно, що дозволить рослині сформувати високий, якісний врожай до повного завершення вегетації. Чим довше будуть збережені стебла і листя від хвороб і шкідників, тим вищий врожай ви отримаєте!
І ще одне дуже важливе доповнення! Сода харчова чи кальцинована при періодичному потраплянні на листя, завдяки фотосинтезу, входить у саму рослину, робить її соки лужними, що оздоровлює її усю з середини – листя, стебло, коріння та картоплини. При цьому не буде ні пуповинних гнилей, ні інших захворювань при зберіганні.
ДОВІДКА
Фітофтора (Phytophthora – походить від грецького, буквально означає «руйнівник рослини») – паразитарні гриби, що викликають буру гниль у рослин. Зараз виявлено їх 80 видів.
Фітофтороз – захворювання рослин, викликане фітофторою.
Збудник захворювання – нижчий гриб паразитує на живій рослині, здатний розвиватися на відмерлих рослинних залишках картоплі або томатів. Зимує гриб у вигляді свого вегетативного тіла – міцелію в заражених бульбах, рештках рослин. Батьківщина цього гриба – Південна Америка, звідки стався картоплю. У Європі вперше фітофтора була виявлена в 1830 році і за десять років охопила всю територію – з 1843 по 1847 роки тут почалася справжня епідемія (агрономи кажуть «эпифитотия») .
У 1840-х роках наслідки епідемії фітофторозу досягли катастрофічного рівня в Ірландії, де населення було найбільш залежним від цього основного продукту харчування. Підсумком епіфітотії була смерть від голоду близько 1 млн. чоловік і еміграція з Голландії більш млн. чоловік. Навіть сьогодні, ірландського населення залишається менше трьох чвертей того, що було на початку 1840-х років. Ці драматичні наслідки епідемії фітофторозу виникли із-за відсутності хімічних і генетичних методів боротьби з цією хворобою.
У нашій країні захворювання на фітофтороз поширене повсюдно. Найбільшої шкоди воно завдає картопляним насадженням. Спалах фітофторозу, як правило, пов’язаний з дощовою погодою. Але особливо швидко захворювання пожирає насадження картоплі, якщо прохолодні вологі ночі чергуються з теплими вологими днями. При такій сприятливій для нього погоди грибок може поширюватися на сотні кілометрів. А так як картопля має довгий вегетаційний період, сприйнятливий до хвороби протягом усього літа, то небезпека епіфітотії зберігається завжди і скрізь там, де складаються сприятливі умови для розвитку гриба.
Зазвичай картопля захворює у другій половині вегетації, коли рослини зацвітають. Спочатку уражаються листя з нижньої сторони – там більше продихів. В ці природні отвори проникають тонкими відростками гіфи гриба. Від моменту зараження рослини до перших симптомів хвороби проходить всього 4 дні. На початку масового цвітіння знизу нижніх листків рослини з’являються темно-коричневі плями з сіруватим нальотом. Розміри їх швидко збільшуються. За кілька днів бадилля може перетворитися в буру гниючу масу.
Гриб фітофтори більшу частину свого життя паразитує на живих тканинах картоплі – листках, стеблах, бульбах у вигляді міцелію. З хворих насіннєвих бульб він швидко переходить на сходи, а з них – на картоплини нового врожаю. На шкірці виникають слабо вдавлені плями свинцевого кольору, неправильної форми. Під шкіркою такого плями тканина бульби спочатку червонуватого кольору, а потім темніє. При сильному зараженні пляма розріджується.
У грунті гриб зазвичай зберігається недовго. Але це зазвичай. За останні роки з’явилася більш агресивна форма фітофтори, яка раніше зустрічалася лише в Мексиці. Тепер захворювання може проявитися раніше, до фази бутонізації – цвітіння. Його шкодочинність сильно зросла. Характерною ознакою фітофторозу на картоплі або томатах стало масове ураження стебел. Розвиток хвороби відзначається навіть при умовах, які вважалися раніше несприятливими для фітофтори. Значно знизилася стійкість до грибу районованих сортів картоплі.
Підвищення шкодочинності фітофтори пов’язано зі змінами складу і властивостей самого збудника хвороби. Якщо раніше він зимував тільки у вигляді міцелію на бульбах, то тепер в ураженій тканині утворюються статеві структури – так звані ооспоры. Вони можуть накопичуватися в ґрунті, стаючи додатковим джерелом інфекції. Такі заражені ґрунти на багато років стають непридатними для посадок пасльонових.
Особливу небезпеку становить той факт, що, крім картоплі і томатів, збудник фітофторозу паразитує на деяких дикорослих видів родини пасльонових. Наприклад, на солодко-гіркий паслін. Більш того, такий «проміжний господар» посилює утворення ооспор, сам служить накопичувачем інфекції. Перші симптоми захворювання проявляються тепер на будь-якій стадії росту, розвитку рослин, починаючи зі сходів. Перші інфекційні плями нерідко виявляються як на верхніх і нижніх листках, стеблах біля основи або в точці росту. Буває, що навіть молоді пагони або сходи вже виявляються повністю зараженими. Вони відразу відмирають.
Уражене бадилля з ооспорами гриба, потрапляючи в ґрунт, буде служити постійним джерелом накопичення хвороби. Вони кілька років зберігають там свою життєздатність. Після зимового періоду спокою при знижених температурах ооспоры навесні при високій вологості грунту проростають, заражаючи здорові картопляні паростки. Таким чином створюються первинні осередки інфекції, що дають початок розвитку наступній популяції фітофтори. Коли в такий грунт висаджують бульби, вони теж заражаються фітофторозом. Хвороба може проявитися на будь-якій стадії росту і розвитку картоплі.
Ось чому боротьбу з фітофторою треба вести практично круглий рік. Ще не пізно перевірити, а при необхідності перебрати насіннєву картоплю, видалити хворі, пошкоджені бульби. Саме час придбати протруйники, які знадобляться для весняного предпосадочного протруювання. Це – ТМТД – 80-відсотковий порошок, що змочується, поликарбацин, діта М-45, нитрафен, формалін.
Одночасно запасіться мінеральними добривами. Їх застосування дозволяє різко – в півтора-два рази – знизити поширення фітофторозу. Хотілося б лише застерегти тих, хто при використанні мінеральних добрив дотримується правила маслом кашу не зіпсуєш. На жаль, надлишок у ґрунті азоту, не компенсований калієм і фосфором, полегшує поширення хвороби, помітно знижує кількість здорового картоплі. Норма 40 кг карбоміду (органічне азотне добриво, мочевина) на 10 соток у перемішку з грунтом під весняну культивацію.
Навіть початківці городники знають високу ефективність від фітофторозу доступного кожному прийому – весняного пророщування бульб впродовж 20-30 діб.
Не зайве нагадати про те, що в роки з особливо сприятливими для розвитку фітофтори умовами без застосування комплексу хімічного захисту рослин не обійтися, хорошого урожаю не одержати.
Анатолій Резнік
тел. 0982085800
Ел.адр. reznik.a@i.ua
